Приватний виконавець як зазначено у ст. 16 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень та являється суб'єктом незалежної професійної діяльності.

Приватний виконавець, який провадить завершальну стадію судового провадження у формі виконавчого провадження реалізовує сукупність практичних дій у межах наданих повноважень та у спосіб, що визначений чинними нормативно-правовими актами, проте індивідуалізує їх зважаючи на актуальний підхід до того чи іншого боржника задля досягнення поставлених цілей, тобто у кожному виконавчому провадженні виконавець застосовує індивідуальний підхід до боржника та стягувача. Беручи до уваги деталі вчинення відповідних дій, які опираються на фінансовий фактор, тому розглянемо для чого залучаються кошти.

Кошти виконавчого провадження як передбачено ст.42 ЗУ «Про виконавче провадження» складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника або основної винагороди приватного виконавця;
2) авансового внеску стягувача;
3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Як зазначається у ст. 31 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове
виконання судових рішень і рішень інших органів» за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюються у вигляді:
1) фіксованої суми – у разі виконання рішення немайнового характеру;
2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме Постановою № 643 від 8 вересня 2016 року Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця. Обов'язок оплати даної винагороди покладається на боржника про що приватним виконавцем при відкритті виконавчого провадження виноситься окрема Постанова.

Що стосується сплати авансового внеску при примусовому виконанні рішень стягувачем, то Рішенням Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року скасовано обов'язковість сплати стягувачем вищевказаного авансового внеску.

Витрати виконавчого провадження складаються з витрат на:
- виготовлення документів виконавчого провадження;
- пересилання документів виконавчого провадження;
- послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій;
- послуги за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та автоматизованою системою виконавчого провадження;
- інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Відкриваючи виконавче провадження приватний виконавець виносить Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а в подальшому, якщо виникла необхідність і Постанову про додаткові витрати про оплату яких здійснює знову ж таки боржник.

Отож, підсумовуючи вищенаведене ми бачимо таку тенденцію, що першочергово всі витрати, які виникають при виконанні виконавчого провадження здійснює приватний виконавець за рахунок власних коштів (або коштів авансового внеску стягувача, що повертаються йому першочергово), не спонукаючи до певних оплат стягувача, а в подальшому виникає таке зобов'язання лише у боржника.

Проте, якщо стягувач бачить ефективну, оперативну та результативну працю приватного виконавця та/або справді виконаний великий обсяг дій при бажанні, проявляючи свою вдячність може здійснити додаткову винагороду про що зазначено у ч. 8 ст. 31 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Угодою між приватним виконавцем та стягувачем може бути передбачено додаткове авансування витрат виконавчого провадження та додаткова винагорода приватного виконавця. За погодженням із стягувачем додаткова винагорода приватного виконавця може бути сплачена протягом усього строку здійснення виконавчого провадження повністю або частково.


Хміль М.-М. В.
помічник приватного виконавця
Петруся І.Б.